16 липня набув чинності закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

Документом передбачено, що українська мова є обов’язковою у всіх сферах публічного життя.

Норма про те, що українська є державною в Україні прописана в статті 10 Конституції. Окремого загального закону, який би регулював використання мови в різних сферах життя, немає.

У новому законі, зокрема, також записано, що «українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб. Жодне з положень цього закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання української жестової мови».

Закон передбачає, що кожен громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою. Хто її знає погано або ж у силу певних обставин не знає – обіцяють відкрити в усіх містах безкоштовні державні мовні курси.

Іноземці, які хочуть стати громадянами України, повинні будуть скласти спеціальні мовні іспити зі знання української. Після успішного складання видаватимуть державні сертифікати, в яких вказуватиметься рівень володіння мовою.

У законі передбачений список посад, володіння та використання державної мови для яких на роботі є обов'язковим.

Володіти державною мовою також зобов’язані особи, які претендують на обрання чи призначення на ці всі посади.

Визначено, що мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, державних та комунальних органів, установ, організацій є державна мова.

«У разі якщо під час засідання, заходу або зустрічі використовується інша мова, ніж державна, має бути забезпечений переклад державною мовою», - ідеться в законі.

Закон передбачає, що у приватному спілкуванні можна розмовляти будь-якою мовою. Але ті, хто перебуває на роботі й виконує свої трудові обов'язки в державних чи комунальних установах, мають спілкуватися українською.

Закон передбачає, що скажімо клієнт може звернутися до чиновника чи працівника сфери обслуговування якоюсь іншою мовою, скажімо, російською. Але відповідати вони повинні українською. Винятки звісно є – для іноземців, які не розуміють української, можна відповідати їхньою мовою.

Варто додати, що працівники сфери обслуговування зобов'язані розмовляти державною мовою. Тобто ви можете прийти до супермаркета, ресторан, перукарню й розмовляти будь-якою мовою, проте касир, продавець, інший працівник має розмовляти українською.

У державних та комунальних театрах вистави мають бути державною мовою. Якщо іншою мовою – то з перекладом чи субтитрами.

Фільми, які зняті в Україні, мають демонструватися українською мовою. Допускається до 10% іншої мови, але вона повинна субтитруватися.

Стрічки іноземного виробництва повинні демонструватися з українським перекладом (ця норма діяла й до цього).

Загальнонаціональні телеканали можуть показувати не більше 10% програм іноземною мовою, місцеві мовники – 20%. для телеканалів, які транслюють програми мовами корінних народів, обов'язкова частка української мови на тиждень має становити не менше 30%.

Друковані видання іноземною мовою повинні дублюватися й українською. Інтернет-ЗМІ зобов'язали обов'язково мати стартові україномовні версії.

Якщо держава, органи влади є організатором чи співорганізатором публічних заходів – курсів, тренінгів, конференцій, виставок – то вони повинні проводитися українською мовою. Якщо під час таких заходів використовується іноземна мова, то повинен бути забезпечений синхронний переклад українською – якщо цього вимагає хоча б один учасник.

Уся реклама повинна бути державною мовою.

Мова навчання та викладання у дитсадках, школах, вишах – українська. У дитсадках та початковій школі можуть бути створені групи/класи, де викладають мовою найменшин.

Кримським татарам як корінному народу дозволено до кінця школи навчатися кримськотатарською. Проте всі мають вивчати українську.

Зовнішнє незалежне оцінювання, іспити та навчання у вишах – українською. Виняток – ЗНО з іноземних мов.

За відмову спілкуватися українською мовою штрафуватимуть державних службовців, працівників органів влади.

А от штрафи замість працівників сфери послуг накладатимуть на компанії. Зазначимо, що мовні норми для працівників сфери послуг діяли й до цього – це було передбачено 10 статтею Конституції, законом «Про права споживачів», а такожі роз’ясненням Держкомітету з безпеки харчових продуктів та захисту споживачів.

Скарги слід буде писати уповноваженому Верховної Ради із захисту мови (нова посада, інституція ще не утворена) чи профільним органам контролю – скажімо, Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, Нацраді з питань телебачення та радіомовлення.

Штрафувати почнуть лише через три роки. Спочатку після скарги проводитимуть перевірку, після другої скарги – попередження, після третьої – штраф, який можна буде оскаржити в суді.

Розміри штрафів:

♦3,4-5,1 тис. грн - за порушення закону у сфері науки, культури, книговидання, спорту, здоров’я, телекомунікацій та поштового зв’язку, у технічній та проектній документації, в інтерфейсах програм та сайтів, у публічних оголошеннях та заходах, рекламі, транспорті;

♦ 3,4-6,8 тис. грн - за порушення закону під час засідань, зустрічей, робочого спілкування та документообігу в органах влади, державних органах, комунальних підприємствах, судах, у Збройних силах України та правоохоронних органах;

♦ 5,1-6,8 тис. грн - за ненадання інформації про товари та послуги українською мовою;

♦ 6,8-8,5 тис. грн – за порушення закону у сфері друкованих ЗМІ. 

        Якщо Ви або Ваші знайомі зіткнулися з правовими проблемами, просимо звертатися за безоплатною правовою допомогою до Козятинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який працює з понеділка по п'ятницю з 09-00 до 18-00,  за адресою: Вінницька обл., м. Козятин, вул. Героїв Майдану, 32 тел. (04342) 2-00-17, 2-02-07. 

      Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

Наразі ще не подано жодної петиції

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація