В Білопіллі та в Селищі вшанували пам`ять жертв Голодомору в Україні

 24 листопада Білопільська школа перетворилася на деякий час у храм пам’яті та скорботи.  Було перегорнуто одну із найтяжчих, найстрашніших сторінок історії українського народу.

 Тематична лінійка «Засвіти в своїм серці свічу»,  проведена  до Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років розпочалася словами: «Без минулого немає майбутнього». Всі учні школи, вчителі, техперсонал вшанували пам'ять померлих у той жахливий для нашого народу час.

Захід разом із учнями 6 та 10 класів підготували    Панасюк Т.О. - вчитель історії та Безпалько О.С. -педагог- організатор. Учні 10, 6 класів доклали багато зусиль до організації та проведення заходу, змусивши глядачів поринути у минулі важкі голодні часи, проникнутися болем людей та відчути жахи  тих страшних подій …

Напередодні заходу пройшла акція «Поділися своєю цукеркою…» З уст старшокласників прозвучали вірші наших односельчан, учнів та випускників школи про події 1932-1933 років. Учні 6 класу: Роїк Л., Гарикіна Т., Гриченюк А., Кондратюк А. розіграли сценку дітей-ангелів. Переглянутий документальний фільм  про нестерпне життя нашого народу  змусив замислитись кожного присутнього в залі про необхідність цінувати людське життя, як найсокровенніший дар Божий.

 Кожен учень та працівник школи мав можливість  поділитися спогадами та висловити власні думки про Голодомор, залишити свою долоньку на плакаті пам’яті.

Девіз заходу – кожне людське життя має зберегтися в пам’яті поколінь!

В суботу 25 листопада жителі Білопільської громади зібралися біля пам’ятного знаку щоб вшанувати померлих в роки Голодомору. Мітинг розпочав голова села Якимчук В.М., який нагадав присутнім  основні причини голоду та звернув увагу на велику кількість людських жертв. Виступаючі Фещук І.Г., Яременко О.С., Панасюк Т.О.  наголосили  дітям, дорослих та людям старшого віку про необхідність берегти, пам’ятати і передавати наступним поколінням спогади про 1932-1933 роки.

Керівник Музею Хліба Рибачук С.С. представив хвилюючу виїзну  міні- експозицію голодних років «В пам’ять про скорботний 33-й». Хлібна діжа, дідух, надбитий глечик, лопата та рогачі виставлені на домотканому рабчаку переносили присутніх у ті скорботні, страшні роки…

З глибоким сумом та скорботою схилили голови і жителі села Селище біля пам’ятника померлим у 1932-1933 роках. Після виступу сільського голови Якимчука В.М. та свідка тих подій Фещука І.Г. отець Іван провів панахиду, по завершенню якої відбувся поминальний обід. 

Всі заходи закінчувалися вшануванням пам'яті  померлих хвилиною мовчання. 

                                                         

                                                                              

Наразі ще не подано жодної петиції

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація