Встановлення пам»ятника Томашу Падурі та проведення фестивалю – тема оргкомітету

19 жовтня відбулось засідання організаційного комітету з питань  встановлення пам’ятника Томашу Падурі в с.Махнівка та проведення фестивалю.

Участь у засіданні взяв керуючий справами виконавчого апарату районної ради Анатолій Колісний, голова райдержадміністрації Юрій Слабчук, перший заступник Сергій Прохоров, начальник відділу культури і туризму Володимир Воронов, Махнівський сільський голова Павло Кузьмінський, депутати сільської ради, завідуючий Махнівським сільським клубом Олександр Бонюк, скульптор-монументаліст Юрій Козерацький, керівник медіа центру «Vlasno» Ольга Маліновська, фондрайзер Ольга Дужак, директор СТОВ «Мрія» Олександр Дерев’яга.

Розпочав зібрання Володимир Воронов, розповів біографію видатного польсько-українського поета-торбаніста, лірника Тимка Падури, діяльність якого тісно пов’язана з козятинським краєм та висловив свої бачення щодо проведення фестивалю, розробки туристичного маршруту.

Нагадаємо, що тривалий час  місце поховання  видатного земляка  залишалося невідомим. Неодноразово громадою села Махнівка проводились пошуки славетної могили. 4 вересня 2016 року пошуковій групі, ініційованій знаним дослідником-краєзнавцем Купчиком Миколою Мусійовичем, його родині  та небайдужими до історії краю  жителями Махнівки Шевчуку Віктору Броніславовичу з дружиною Ларисою Петрівною та внучкою Петрушкевич Анею, вдалося віднайти місце захоронення.

Заслужений художник України, лауреат Шевченківської премії Юрій Козерацький презентував присутнім проекти пам’ятника. Зазначив, що основною метою в процесі роботи було відображення творчої діяльності поета. Тож перша проектна композиція – торбан в обрамленні українського вінка з стрічками, спрямована на розкриття захоплення та передачу місцевого етнічного колориту самим музикантом. Друга композиція у вигляді сонця передає колорит змісту пісень «Гей, соколи» та «За Сибіром сонце сходить». У динамічних променях, які мають вигляд рушників, вплетені зображення соколів та загін летючих вершників. За баченням скульптура пам’ятник матиме висоту 4 м, а матеріалом слугуватиме камінь-пісковик або штучний камінь.

Місцем для встановлення пам’ятника розглядалась територія біля Махнівської музичної школи. Учасниками наради було наголошено, що до відповідного естетичного вигляду потрібно привести будівлю школи та благоустрій території.

Керівник медіа центру «Vlasno» Ольга Маліновська зауважила, що з метою приваблення туристів необхідно створити стратегію розвитку туризму даного місця на найближчі 10 років. Поділилась власним досвідом в організації фестивалів.

 

Довідково:Томаш Падура – польсько-український поет-торбаніст, лірник,  життя і діяльність якого тісно пов’язані з козятинським краєм .

Народився 10.ХII в Іллінцях Липовецького повіту. Закінчив парафіяльне училище, Подільську гімназію у Вінниці та Кременецький ліцей. У 1828-29 рр. подорожував як лірник Україною, оспівуючи козацтво. Брав участь у повстанні польської шляхти (1830-1831 рр.). Його поезія українською мовою «Рухавка» стала бойовою піснею повстанців. Потім мешкав переважно у Махнівці. Був учасником Слов’янського з’їзду в Празі (1848 р.). 
Писав «думки» та «українки», думи про ватажків козаччини популярні серед молоді. У  1824 році написав свій перший твір «Лірник», а роком пізніше «Козак». Перша поетична збірка «Пісні Томаша Падурри» вийшла у Львові 1842 року, друга – «Українки з нотою» - у Варшаві 1844 року. Посмертна збірка творів «Письма Тимка Падури» вийшла у Львові 1874 року. Переклав українською твори Джорджа Байрона, Томаса Мура та поему Адама Міцкевича «Конрад Валленрод». Пісня Падурри «Hej sokoly» стала своєрідним народним гімном Польщі, та й український слухач міг почути її у фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем» або у виконанні «Пікардійської терції». 
З 70-ти років свого життя Томаш Падурра 40 прожив на Козятинщині. З 1958 року підтримував дружні зв’язки з поміщиком Мар’яном Васютинським, у маєтку якого помер 8 (20) вересня 1871 року. Похований у Махнівці. 
Самобутня постать Томаша Падури назавжди об’єднала польську та українську культури. Українець за походженням вніс неоціненний вклад у літературу та музику Польщі, доповнивши її чудовими ліричними піснями, що їх і досі співають у всіх воєводствах країни. 

Джерело:  Відомі поляки в історії Вінниччини: біографічний довідник. – Вінниця: ВМГО «Розвиток»,  2007. – 1008 с.

                          

                 

                 

                 

                 

                 

                 

Наразі ще не подано жодної петиції

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація