Історія, вкарбована у камінь
Під час Другої світової війни за Інгулецький район вели бої 170 підрозділи 28 гвардійського стрілецького корпусу (командуючий генерал-майор Морозов С.І.) 8 гвардійської армії. В ніч на 3 березня 1944 року в результаті вмілих відважних дій бійців 93-ї окремої розвідроти 88-ї гвардійської стрілецької дивізії (полковник Панков Б.Н.) під командуванням ст. лейтенанта Каткова Ф. Л. було пройдено передній край оборони 16-ї мотострілецької (німецької) дивізії генерал-лейтенанта Шверіна, захоплено ворожі артилерійські позиції, житлові масиви Зелене і Станційне. Цим самим було забезпечено форсування р. Інгулець і визволення Інгулецького регіону. У своїх мемуарах Чуйков В. І. назвав цей бойовий епізод «Інгулецьким парадоксом».
На місці запеклих боїв у 2005 році було встановлено пам'ятний знак "Форсування р. Інгулець під командуванням генерала Чуйкова у 1944 році". Але вандалами монумент було пошкоджено.
Руками депутатів Криворізької районної ради монумент Слави відновлено та прилеглу територію впорядковано.
